Холодний ранок…столик від Діора,
З фарфору кружка, в ній - застигла кава…
Гірка…але не дивно, бо ще вчора
У неї була всипана отрава…
Яд- дуже сильнодіючий, смертельний,
Та виключно з природних компонентів-
Страх, ревнощі та зради біль пекельний...
Та яд не дав потрібних дивідентів…
Порожній коридор, оббиті стіни,
На них лиш цвяхи болю полишались,
Із пам’яті минулого картини,
У серці тупим болем відізвались…
Життя- театр, вони- чудово грають,
Та рухи й жести їх, чомусь, нервові,
Вони зі злістю й відчаєм кидають
Серця до ніг скаліченій любові…
Їм боляче, надія помирає,
Все під кривавим шлейфом від страждання,
Чим це скінчиться? З них ніхто не знає…
Чому така гірка ціна кохання???....