Вовчим кроком позначені кордони
Між днем і ніччю.
Дві іпостасі , два обличчя…
Це все так звично………
Вся правда в кіптяві й зловонні,
Гаптована брехнею.
Казкові геніальні лабіринти
І вийде не кожен на зовні…
Засмальцьовані пальцями
Мензурки, спиртівки, колби
Лаборантки збуджено зиркають
На результати роботи
Проведені в час свого тріумфу
По спотворенні уяви про світ,
Любов та різні доброчинні акти…
Маски вживлено, ролі завчено.
Два обличчя, мов два кінці
Однієї чарівної палиці,
Якою на завжди підперто світ.
Зробіть мені штучне дихання,
Бо я не маю природнього,
Напоїть моє дерево ніжністю,
Зволожте трави мої ласкою,
Подивіться в очі неба мого
Любовно торкаючи одне одного,
Щоб навіть заплющивши очі
Було видно крила щирості.
…стою отут, під дахом дощу,
Проста, маленька, наземна,
Мокра, подібна плющу,
Чіпляюсь за світ кремезний…
(малюнок Jonaton Bowser)
02.08.2011р.
Зробіть мені штучне дихання,
Бо я не маю природнього,
Напоїть моє дерево ніжністю,
Зволожте трави мої ласкою
Пронизує, зворушує, залишає свій слід - кожен рядок
gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00