Як повіє вітер з України,
Я немов пянію в тую ж мить...
Рідна земле, краю мені милий.
За тобою серденько болить.
За садами, де соловя пісня,
Дзвінко так лунає в вишині,
І за волошками в жовтім полі,
Що так любі в чужині мені.
Вийду я на гору,саму вищу,
Подивлюсь у рідну сторону,
А навколо тільки вітер свище,
І не видно те, що я люблю.
Ту стежину де малим я бігав,
Той ставок і верби при воді,
Рідний краю, мила Україно,
Ти ночами снишся так мені...
Як повіє вітер з України,
Чує серце більше не втерплю...
До своєї рідної домівки,
З журавлями в небо полечу.
Обніму тополю біля хати,
Поцілую земленьку святу,
Рідний край де народила мати,
Буде милий доки ще живу...
//////////////////////////////////////////////////////////////////
Рідному братові Петру, що у чужині, присвячую...
ІВАН КУШНІР.
