Немічна, випали зуби,
Років сувій на рогах.
Бив її вигонний грубий
На перегінних полях.
В серці неприязнь до шуму,
Миші тривожать куток.
Не забувається в думах
Їй білоногий бичок.
Викрали в матері сина,
Радість ту першу… Хай грець!
І на кілок під осику,
Шкурою б грав вітерець.
Їй, на гречаному звії,
З долею сина, старій,
Зв’яжуть петельку на шиї,
І поведуть на забій.
Жалісно, сумно і вбого
В землю рогами з біди…
Сниться їй біла діброва
І трав’янисті луги.
Перекладено з С. Єсеніна
С. Есенин
КОРОВА
Дряхлая, выпали зубы,
Свиток годов на рогах.
Бил ее выгонщик грубый
На перегонных полях.
Сердце неласково к шуму,
Мыши скребут в уголке.
Думает грустную луму
О белоногом телке.
Не дали матери сына,
Первая радость не прок.
И на колу под осиной
Шкуру трепал ветерок.
Скоро на гречневом свее,
С той же сыновней судьбой,
Свяжут ей петлю на шее
И поведут на убой.
Жалобно, грустно и тоще
В землю вопьются рога...
Снится ей белая роща
И травяные луга.
перекладацька справа не легка. мені дуже сподобалося, якісно.
сама знаю як то важко)
єдине що оця стрічка в іншому часі "Шкуру трепал ветерок.", а так все чудово)
Люблю Єсеніна. А тепер що читаю його в українській 
