Я хочу розказати вам про Марію , просту сільську українську жінку . Таких жінок в Україні - тисячі - простих шляхетних , мудрих , жінок - матерів , які підтримують сім"ю , рід , село , країну . Такою була і моя мама Марія . Була , а може - є ,бо , як вичитав в одній мудрій статті , " ми , люди , суттю своєю і змістом , таїною і покаянням душ зв"язані між собою в один безперервний і нерозв"язаний ланцюг ; зв"язані і з"єднані всі оті вісімдесят - сто мільярдів людських життів , що "вдома" , й ті вісім - дев"ять мільярдів людей , що в гостях на грішно - праведній землі ...".
Так ось про Марію , сільську українську жінку ... Про Марію ,мудру , добру, працьовиту , жертовну і шляхетну .
Марія народилася у селі Воскресінцях , у багатодітній селянській родині .
Батьки її були хліборобами . Вони вірили у Бога , у матінку землю - годувальницю , на якій тяжко працювали , щоб прогодувати велику родину .Батько дуже любив доньку Марію . Адже до неї у сім"ї народжувалися тільки сини , а батько хотів доньки .
Усього у сім"ї народилося 11 дітей . Шестеро вижили , а інші з різних причин померли . Хоч було в хаті тісно , скрутно з харчами й одягом , але родина , тулячись у невеличкій хатчині , жила мирно . Пригадує такий випадок . За "совітів " , після Другої світової війни , тата посадили в тюрму за з"язок з повстанцями , борцями за незалежність України . Довелося голодувати , стояти у воді на цементній долівці , витримувати побої , знущання , допити . Марія говорить , що тато багато молився , але коли схуд до 36 кілограмів , то вирішив , що йому вже все одно , і так помре . У камері , крім батька , були й інші люди . Серед в"язнів з"явився сивий чоловік з довгою бородою , який промовив до тата : " Миколо , ти чому перестав молитися ? Молися так , як ти молився раніше " . Тато молився - і вижив . Така сила молитви !
А чоловік як несподівано з"явився , так і раптово зник . Тато запитував співкамерників , чи бачили чоловіка , чи чули , що він говорив , - та ніхто нічого не бачив і не чув ...
Марія , як і батьки , вірила в Бога , Божого Сина Ісуса Христа , Пречисту Діву Марію ... Дівчина росла ,виростала ,ходила в церкву, працювала з батьками ,братами і сестрами на колгоспному полі ,на присадибній ділянці ... Молилась і працювала , працювала і молилась . А коли стала на порі , недовго дівувала - вийшла заміж за сором"язливого парубка Івана . Іван щиро і вірно кохав свою дружину . Поважав і шанував її свекор Петро та свекруха Марія . Марія пригадує , як свекор жалів її , оберігав . Коли Марія була вагітна і хотіла підняти грушку , свекор не дозволяв їй нагинатись , а сам піднімав садовину і подавав невістці . Він говорив своїм дітям , що життя земне дуже коротке і треба прожити його у згоді та любові .
Я , тоді ще малий хлопець , добре пам"ятаю цього чоловіка . Він був спокійний , розважливий , розумний і добрий . Маріїн чоловік Іван теж був дуже добрий . Марія згадує , що він навіть соромився молитись у хаті при ній , робив це у саду . Аж коли первісткові Василькові виповнилося три рочки ,Марія попросила сина ,щоб він покликав батька до хати . І відтоді батько з сином молилися разом .
Жили скромно , без великих статків , але в мирі , злагоді , спокої і любові . Бог благословив Марію та Івана двома синами - Васильком та Володимиром . Обидва стали священиками , Божими слугами . Чоловік Іван залишив по собі добру пам"ять : виховав двох синів ,виростив сад , розводив бджіл , але найвиразніший слід - це його поезія ,яка сяє коштовним блиском , освічує людям шлях до життя вічного .
Марія розміняла сьомий десяток . Вона живе сама , бо Іван помер . Її провідують діти , онуки , односельці . Вона й далі молиться і працює , працює і молиться ,дає поради людям і трудиться на славу Божу . Марія говорить : "За минулий рік я накрутила безліч банок садовини , городини,
насушила сушки і віддала все у монастир для слуг Божих , які моляться за нас , за долю України і всього світу " .
З допомогою синів , родини , добрих людей Марія заклала на родинному подвір"ї капличку . Багато праці , коштів і зусиль довелося докласти , щоб молитовня - капличка була збудована і посвячена . Ще одна благородна справа звершена . А у Марії - нові задуми , мрії ,поривання . Отака ця жінка - проста ,мудра , шляхетна українка . З роси і води Вам , Маріє , живіть на радість родини , на гордість села на славу Божу !
ID:
299366
Рубрика: Проза
дата надходження: 11.12.2011 19:47:09
© дата внесення змiн: 11.12.2011 19:51:14
автор: Зеновій Винничук
Вкажіть причину вашої скарги
|
