Розцвіли підсніжники за моїм вікном:
Зеленіють ніжні, пахнуть так теплом...
А зима лютує – ще й сніги ідуть...
Не встигли розквітнуть, а вже пропадуть.
Зима обдурила наївних хлоп’ят!
Є багато квітів, та всі поки сплять.
Наївні підсніжники – мріяли вони,
Що стануть першими квітами весни.
Мрія їхня збулася, але не уся,
Бо взяла й вернулася лютая зима...
І плачуть підсніжники – крихітки малі,
Бо час повернутися знову до землі... 15.03.1999
