День української мови раз на рік,
Це дуже добре - можна святкувати,
А гноблять тебе, рідна, вік у вік
І важко щось приємне пригадати.
Та "українська влада" робить все,
Щоб українську мову ми забули,
Щоб діти суржик знали і про "це",
А також всю похабщину збагнули.
У "своїй хаті" зранку і до ночі
По телевізору "што, как і где",
Книжки і преса на чужій белькоче,
Реклама, вивіска латиною цвіте.
Усі ми маєм право особисте
Раз на рік згадати рідну мову.
Політики, артисти, журналісти...
Кіно, театри, установи...
НЕ вживають, НЕ шанують, НЕ люблять
РІДНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ.
НЕ хочуть, НЕ прагнуть, НЕ цінять
ДЕРЖАВНОЇ МОВИ - ЖИТТЯ ОСНОВИ.
Радій, живи, процвітай, рідна мово,
Буди совість, любов в рідних дітей,
Бий дзвоном в серця малиновим,
Розбуди скам'янілі душі людей !!!
Вірш правдивий і сильний безперечно.
Ми багато говоримо, пишемо про це та нічого не міняється, Київ весь чужою мовою розмовляє, артисти наші забули яка земля і мова плекала їх і т.д. Багато різномого можна сказати ще. Та не про це мова. Я хочу спитати Вас, як учителя української мови, як пропагувати, залюбити, закохати, розбурхати, прославити... її нашу найкращу в світі?! Бо й діти, молодь зараз якимсь суржиком говорять. Радьте, прошу.
Зеновій Винничук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оксано, перш за все потрібна українська влада, влада патріотів, а також любов і патріотизм самих людей, любов до свого народу, до своєї нації, історії, традицій, культури. Бог допоміг нам здобути державу, я вірю, що допоможе щоб Україна стала українською. Але на Бога надіймося та самі не спім. Потрібно боротись за свої права, мати мужність і громадянську позицію.