Вибіг Заєць на галявку,
Насторбувчив вуха.
Чи не чути де Лисиці,
Уважненько слуха.
Раптом,з дерева Ворона:
-Кар-р-р,-у всеє горло.
В Зайця серце зупинилось,
В очах стало чорно.
Так вухатий налякався,
Що й дихнцть не в змозі,
А Ворона знову:-Кар-р-р,
Як колесо в возі
Подивився Заєць вгору,
Побачив Ворону.
Закипіла в ньому злість
На дурепу чорну.
-Ти чого кричиш паршива,
Дзьоб дереш чого ти?
Щоб ти кісткою вдавилась,
Втолилась в болоті.
На вухатого Ворона
Зверху подивилась:
-Як би мала кістку я,
Я би не журилась.
