Дощ, Львів, мокрі плечі,
На п'яти нам наступає вечір.
Я, Ти, мокре волосся,
Пахне воно, немов свіже колосся.
100метрівка, болото, мокрі гітари,
Одинокий голуб гуляє без пари.
Глухі відлуння, короткий сміх,
Щось штовхає мене на необдуманий гріх.
Доторки, рухи, випадкові погляди,
Люди спішать, бояться намокнути.
Небо стогне і ще більше реве,
Від його сліз ніхто не втече.
Паби, кав'ярні, готелі закриті,
Легені хриплять немов перебиті.
Весна чіпляється уже 2гий тиждень,
Душа у хімчистці, тіло на біржі.
