Ще донедавна поруч був зі мною,
Могла я чути голос, щирий сміх...
Щаслива я, гнівити Бога гріх,
Бо бід не знала в ТАТКА за спиною.
А нині, ніби впали дві стіни,
Що дах тримали у моєї хати.
Не стало дуже швидко мого ТАТА,
Пішов від нас...Сім років восени.
29.04.2012
В мене тата не стало, коли мені було 27. З 24-х моїх років він тяжко хворів, тому все життя ношу його в серці, образ не згасає. Раджуся з ним. А без нього так важко було. Вірте, він поряд, за Вами спостерігає і допомагає.
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У мене... 11 літ навесні...
Розділюю біль утрати...
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Лесунька. Я теж щиро Вам співчуваю.Чи 11 чи 7 болить одинаково, особливо, коли погано і хочеться просто притулитися до рідного плеча, або... їдеш додому з дому і несеш на вокзал якусь зовсім невеличку сумку, а тато обов'язково іде з тобою, щоб допомогти її нести...Скільки я просила, що я сама понесу, слухати не хотів... Важко це все згадувати, але тільки пам'ять і залишилася...
