Читач-
листач-
перегортач,
Нових епітетів шукач,
Щоб здуть з рядків словесний бруд,
Ізнов готується у путь
У глибину ліричних руд!
Читці-перлиношукачі
При повнім місяці вночі
Нирнуть углиб чуттєвих вод,
Де мовне таїнство пород
Цінніш найвищих нагород.
Що слова крабовий укус,
Червоність жалив слів-медуз,
Як образ-рятівний дельфін-
Несе до ямкових країн,
Де рим перлинний передзвін?!
Читач з роїв осінніх ос:
Як все збулось і запеклось,
Відчує мед різноголось!..
В літа пролітні без політь
Летить на вересковий цвіт…
Ковтне римОїд римоЇд,
Як райський перво-гріхо-плід!
І що йому земний обід?
Він дегустатор рим,як вин.
Знавець поетових провин.
Не час виблискувать мечем…
Я буду вічним читачем
Шукать велике у нікчем.
У час,коли приходить щем,
Стаю перлиношукачем.
Та блідне блиск чужих перлин
І верне від незрілих вин.
Північна свічка догора.
Душа,як вовк,скулить:пора!
Рука метнеться до пера!
