Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр ПЕЧОРА: ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ МОНСТР - ВІРШ

logo
Олександр ПЕЧОРА: ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ  МОНСТР - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 5
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ МОНСТР

Диптих на сполох

І

У прип’ятські плавні вдивлятись боїться,
де гнівно дрімає чорнобильський монстр,
в постійному страхові люд український.
Невже техногенний гряде голокост?

А владна верхівка рече панацею…
І не поспішає…
Є вдосталь грошви
лишити швиденько сплюндровану землю.
У рідному пеклі зостанемось ми.

Приречені молимось хамелеонам.
ПОРА СПОРУДИТИ НОВЕ УКРИТТЯ.
На купол же стільки потрібно мільйонів!
А монстр як проснеться!...
І що – каяття?

То як же спасатися від катастрофи?
А небо ж давно показало одвіт.
Тут строфи безсилі.
Кінчаються строки,
чимдуж городити від вибуху світ.

І правлять магнати.
І стогне Чорнобиль.
І пруть за кордон «грошові лантухи».
І влада багата люд гнобить і гнобить.
І нікому монстру латати боки.

Про ниючу рану згадає тоді лиш,
як стане просити в Європи кредит.
Доляри – розкраде, дуляри – поділить.
Й давай з обіцяцянок тин городить!

І знову вестиме кампанію люту.
Сіромо, не пнися, кричи а чи вий…
Гряде голокост українського люду.
Завмер у чеканні народ, ще живий.

2

А з іншого боку, мо’, страху не ймемо?
Ми вже і боятися втратили сенс.
І що головніше. – не знаєм, напевно.
Чи КаПееСеС, чи еСеС, чи лиш секс.

І голод, і війни, і рабство, й гулаги –
всього набоялись.
Вже в зонах – курорт.
І віру міняли. Міняєм булави.
Не родяться діти. Чи ж буде народ?

Який урожай ми ще будемо мати,
коли вже й не сіємо?
Понад усе
на нашій біді на живеться прагматик, –
заморським купцям попаде чорнозем.

Чимдуж процвітає золочене свинство.
А свита нахабна жере та гризе.
Арійським нащадкам гряде самовбивство?
Хвоста підібгавши, втече фарисей?

Блукаємо й досі в пустелі ілюзій.
Затьмарює очі диявольська мла.
Щезають народи.
Я Бога боюся.
Якби ж при житті справедливість була.

Скалічені долі, скалічені душі.
Чи буде прощення?
До суду приходь.
Прагрішні усі – і теперішні, й бувші.
Чи буде байдужих спасати Господь?

Судилося небом, – наш дім – Україна.
Як мало в нім віри у завтрашній день.
Бо зверху – байдужість,
а знизу – терпіння.
Усім неодмінно розплата гряде.

2002
Олександр Печора 
(Ромоданець)

ID:  333314
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 26.04.2012 15:43:59
© дата внесення змiн: 26.04.2012 15:43:59
автор: Олександр ПЕЧОРА

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Копачівна, Віталій Назарук, Валя Савелюк, Дід Миколай
Прочитаний усіма відвідувачами (1207)
В тому числі авторами сайту (26) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Дід Миколай, 27.04.2015 - 10:01
friends friends 23
 
Innessanew, 30.04.2012 - 20:36
Потужний вірш! Золоті слова! Вклоняюся митцю give_rose give_rose give_rose
 
Кошкина, 27.04.2012 - 13:33
Як влучно Ви, Олександр , про Чорнобиль сказали своїм віршем. 32 12
 
Ліоліна, 26.04.2012 - 21:43
Чимдуж процвітає золочене свинство.
А свита нахабна жере та гризе.
це-страшне
розплата - ця не остання з таким відношенням до землі 32
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ні заспокоїти, ні заперечити не можу.
Отака вона - правдонька.
give_rose
 
Прагрішні усі – і теперішні, й бувші.
Чи буде байдужих спасати Господь?

Байдужі - ніби мертві...
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Страшнюща пошесть - байдужість.

ЩИРО ДЯКУЮ ВАМ. give_rose
 
Любов Чернуха, 26.04.2012 - 21:09
Моє шанування, браво!!!
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Взаємно.
Добра й благодаті бажаю.
give_rose friends
 
Копачівна, 26.04.2012 - 21:00
Хоч і гірка, але правда одна для всіх мала б бути. Гірко, як і той час, який ми прожили і який не забудеться. Ще й землю згадали, шановний пане Олександре! Як ми боролися проти її продажу. Я і статтю відстояла про заборону її вивозу за кордон. А тепер!.. 17 17 17
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ВЕЛЬМИ ДЯКУЮ Й ШАНУЮ.
Боюся,чи не запізно "укриваємось"...
give_rose angel
 
Валя Савелюк, 26.04.2012 - 19:51
надзвичайної сили поетичний твір! точно, чітко, рясно-афористично... жодного "пробілу" -- кожна буква до місця...

Чимдуж процвітає золочене свинство.
А свита нахабна жере та гризе.
Арійським нащадкам гряде самовбивство?.. --

схоже, що таки гряде...

Який урожай ми ще будемо мати,
коли вже й не сіємо?
Понад усе
на нашій біді наживеться прагматик, –
заморським купцям попаде чорнозем... --

от збувається сказане Вами...
17
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ДУЖЕ ВДЯЧНИЙ ВАМ, ДОРОГА ЛЮДИНО.
flo06 flo06 flo06
 
Віталій Назарук, 26.04.2012 - 19:02
Дякую, брате!!! 16 16 16 Мудро і сильно!
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ДЯКУЮ Й ШАНУЮ.
Здоровлячка Вам міцнющого. О !!!
hi
 
Анатолійович, 26.04.2012 - 17:14
12 12 12 Сильно! cry fright А Чорнобиль - це вже розплата за техногенні гріхи по відношенню до Землі... Шкода, що розплачуються не ті, хто винен... 31 frown give_rose friends friends friends
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
17
Невигойним тавром у віки розповзається цвинтарно
найгіркіша зоря - сивочорний Полин-людомор.
Вимирає народ. Панахидами шлях його виткано.
І свіча догора. По Вкраїні усій - дзвонів хор...
give_rose
 
Артур Сіренко, 26.04.2012 - 16:02
Сильний вірш! Вражає... В цей день треба виставляти такі твори....
 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам сердечно. give_rose friends
 
tatapoli, 26.04.2012 - 15:49
12 12 12
Гірка правда! give_rose
31 31 31

 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ЩИРО ВДЯЧНИЙ ВАМ.
give_rose
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: