Кажуть надія вмирає остання,
Моя ожила десятки раз.
Кожного дня йде нікчемне змагання,
З тисячу непотрібних фраз.
Кажуть надія вселяється в серце,
Й може роками прожити там.
Та коли виростає велике деревце,
Сум йде по прожитим з нею рокам.
Кажуть надія допоможе здійснитись,
Сотні самих бажаних мрій.
Та людина може помилитись,
Коли не приложить до цього дій.
Кажуть надія здійсняє бажання,
Та важко коли не можеш допомогти.
Коли залишається лише чекання,
І в тому чеканні проводиш роки.
Цікавий та емоційний вірш! Сподобалось!
А ще кажуть, що колись боги дали Пандорі скриньку з бідами та нещастями і сказали не відчиняти і сховати подалі. Але їй стало цікаво і вона відчинила - і всі біди і нещастя розлетілись зі скриньки перш ніж Пандора встигла її зачинити. Лишилася на дні скриньки одна надія...
Стелла відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00