Кожен день, а здається останній,
Та до нього потрібно дійти.
Не заплатять і мідяк банальний,
За життєвеє слово краси.
Нуртують на сайті примари,
В першу чергу про свій інтерес.
Подих їх вже чуть за плечами,
Якщо зможеш - від долі втечеш!
Плюють відкрито в обличчя,
Нерозумного можна якось зрозуміть.
А ти мила моя поезія - птиця:
Як з тобою в віки нам летіть?
Поезія це поклик душі, це повітря, і коли його не вдихнеш то ніби щось не вистачає... це наркотих, якого хоч раз спробував більше ніколи не зможеш без нього...
Вразлива відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Маєте рацію! Навіть якщо на момент не пишеться,то без читання ніяк!
Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі - люблю ці слова Ліни Костенко, не журіться, неповторністю ще ніхто не навчився торгувати, бо це дар
Вразлива відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00