Так буває…
що неможу заснути ,і сни прогризають дири в подушці
мігрень вливає каплі аналгетиків в горло
і всі думки змішуються нафталіном із цукром у кружці
...
в цю мить розсипаються зорі на холодне покривало
між пальцями коляться поломані відчаєм дні
в грудях серце вистукує правду закривавлено
і з очей льється відфільтрована сіль
я неможу заснути пульс вибиває наче вічність години
що миті совість випалює думки штрихпунктиром7
щось мене так нещадно виїдає із середини
наче душа просочена нерозбавленим хлором
руки тремтять наче в тому жахливому сні
де немає нікого лиш місяць підло посміхається в спину
там колами ходять пустезні чорнющі трамваї
в яких що хвилини я знову..знову наодинці гину…
дуже сильно...просто переживала емоції поруч з ліричною героїнею.... в грудях серце вистукує правду закривавлено
і з очей льється відфільтрована сіль""" класно
це всього лиш темносіраполоска - скоро буде бабине літо і стане знову тепліше
MADLEN відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
йоййййй.та полоса в мене така довжелезна була...та і є,лише після чогось болючого,і т дальше ...робиться просто пусто,але все нормально.нету худа без добра оййй і дякую,но бабине лто вже минулось)))я снігу хочу)
добре що це все було давненько,и депресивність має властивість змінюватись на щось прекрасне,спасибі за візит 
