Моя душа зірветься від напруги,
Осколки вдарять в стінки мого серця,
Яке давно уже порвалося на смуги,
Які у злих людей в руках розтерті…
Моя душа зірветься від чекання,
Й надії птиця лиш розправить крила,
Як знов розіб'ється, хоч і буде остання,
Об мого порваного серця стіни…
Моя душа зірветься від любові,
І все кохання вилетить із неї,
І, впавши краплями коричневої крові,
Зіткнеться замість з серцем – із землею.
Весна 1998р.