Тривожний Київ, Верховна Рада,
А у тій Раді чорна зрада,
Кругом ворони і чорні круки,
Вбивають мову ломлять руки.
Виймають душу із України,
Б'ють її в серце, в голову, в груди.
Кілька сміливців рятує Неньку,
На барикадах Олесь* рідненький.
Це вже остання є барикада,
-Рятуймо мову!- сміливець радить.
Вже покидали штандарти сині
Вороги чорні, голубі, сині.
Беркут у латах тисне на нарід,
Доній відважний пливе над нами,
Кличе до стійкості чесні лави
І з барикади порядком править.
Хмари над нами ще розійдуться,
Ворони, круки в безвість стечуться,
Вітер повіє свіжий та сильний,
Народ вкраїнський тисячожильний.
Рідненька мова блиском засяє,
Банда проклята з тріском щезає.
Дзвони заграють в Києві стольнім,
Героїв славлять в місті престольнім.
*Олесь Доній - патріот України, голова оргкомітету " Всеукраїнського комітету захисту української мови"; поціновувач, популяризатор сучасної української культури, літератури та мистецтва; депутат Верховної Ради України.
5 червня 2012р. м.Київ
скільки людей з показною радістю носить маску вдоволеного раба,так і не зважившись ні разу в житті бути вільними.Не приєднуймося до них .Вони-минуле.А майбутнє твориться сьогодні -думкою,словом ,ДІЛОМ .
Зеновій Винничук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Угору стяг! Хай кат шаліє.
Хай стисне нас, але на мить,
Бо іскру ту святу,що тліє,
Несила ворогу згасить.
Михайло Старицький
