Пташиний спів і шепіт листя -
природи звуки благовісні.
Живуть птахи, дерева, трави -
мети нема, живуть без правил.
Піти в ніщо не мають страху,
людина лиш боїться краху.
Кінець життя у смерті бачить
І кожен день її як в матчі -
біжить, стрибає у гонитві,
де буде приз тому хто спритний.
Де так вагома перемога,
неначе "Старт!" було у Бога.
І ти із номером, хоч рачки,
Рахуєш метри ніби датчик.
Потрібно швидше, більше, довше -
тут правлять числа, цифри, гроші.
А марафон коли закінчиш -
надгробок кубком, ось і фініш.
Під звуки трауру врочистих,
пташиний спів і шепіт листя -
дерев коріння вросте у мене
в моє єство, вже - незчисленне.
