Я вбився,
Прийшовши в дитинство,
Бо побачив згиблі роки -
Я наснився,
Катом наснився,
Я наснився катом собі.
На долонях тримаю каштанове листя,
А на серці - жовта-прижовта печаль:
Осінь манить отрутою ягід в намисті -
Я тримаю його,
Я чатую його мов гендляр.
Закатовані весни давно вже померли,
Запоплюжені вмерли літа,
І чатують на мене осінні шеренги,
І тримають мене без вороття
До часу,
Де так радо сміявся,
До часу,
Ласкових рук -
Я вбився,
убився,
вбивця,
Я втопився у часі багнюк
Безладного часу бажання,
Безрадного плину турбот,
Підступної віри кохання
Та ними встановлених квот...
Я вбився...
7.08.1977
К.
