1 Івана 5:19 «…, а весь світ лежить у владі Злого.»
Нам музика зворушує серця.
Слова пісень торкають почуттів.
Дають наснагу до життя,
Кохання – ніжне забуття.
І непомітно вже ведуть
В чудовий, дивний світ.
Мелодія в потік перероста,
Захоплює в божественний політ!
На крилах пісні подвиги летять,
Підкорюють вершини різних сфер.
Єднають душі у один народ,
Дають розраду в горі дотепер.
Та помисли не завжди в нас одні.
Зіпсутий світ оспівує поганство.
Звеличує і блуд і перелюб,
Насильство вже сприймається нормальним.
Чому в наш побут проникає марнота.
Тупі без змісту вигуки куплетів….
Чи в пам’яті народу вже пітьма,
Чи в нас забракло співаків, поетів?
Хто замовляє цю отруту на екран?
Руйнує душі, плодить беззаконня.
Людина тратить вигляд свій земний
І серце опоганює потворно.
Матвія 15: 18,19 «Однак те, що виходить з уст, походить із серця, і саме воно опоганює людину. Із серця, наприклад, походять злі думки, вбивства, перелюб, блуд, злодійство, лжесвідчення і богохульство.»
