Мені приснився сон,
Там музика звучала
У лабіринтах мрій -
Чудовий дивний спів,
Чарівний Оберон
Забутої печалі,
Несправджених надій
Давно минулих днів.
Ми в тому сні були
Стокрилими богами,
І весь безмежний світ
Відритий був для нас,
Ми в тому сні могли
Літати небесами...
То дивний був політ -
Крізь простір поміж час.
Через самотність днів
Серед набридлих буднів,
Попри колишній біль,
Забувши новий страх,
Залишивши на дні
Тих, нами неосудних,
Кому забракло сил
Піднятись в небеса.
Нам вистачило сил,
Нам вистачило волі,
Нам вистачило літ,
Нам стачило життя.
Щоб не зламали крил,
Не зневажати долі,
Ми у колишній світ
Зреклися вороття.
Та музика звучить
Без межі і без краю,
Допоки ще п'янить
Її сумний полон.
Та музика звучить -
Вона не замовкає
До того, як за мить
Закінчиться мій сон.
