Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр ПЕЧОРА: ЛАВКА ПАМ"ЯТІ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ДЯКУЮ. Бажаю Вам Добра і Благодаті. Творити й витворяти!
Валя Савелюк, 01.12.2012 - 22:14
зАтишно у вірші Вашому, пане Олександре... а "гаплик" - то просто осінь...
Леся Геник, 01.12.2012 - 09:55
На все свій час... Але ж бо й у кожного сторіночки з печатками сонця!)))
Наталя Данилюк, 30.11.2012 - 20:54
Ностальгійно...Так,життя летить і в цій веремії втрачаємо близьких серцю людей... Та такий закон нашого земного буття.А в парку життя вирує знову!Тому треба радіти кожному новому дню! Приєднуюся до попередніх коментаторів і зичу Вам довгих літ життя!
Олена Бондар (Бондаренко), 30.11.2012 - 20:31
Відставити "Кінець світу". Все тільки починається!!! Хоча так... Друзі йдуть від нас. Спасибо за жизнь и спасибо за свет, Что каждое утро встречаешь рассвет. И видишь, как солнце уходит в закат, Что осенью был листопадом богат. Ведь только уже у последней черты Дано нам понять как же пахнут цветы. Как там в синем небе летит самолет, Как просится сердце в мятежный полет. Лишь там, где-то там у последней черты Поймешь, что остались мечтами мечты. Спасибо за жизнь и спасибо за свет, За однообразье всех прожитых лет. За радость побед ли, за горечь в любви - За все благодарствуй, не сетуй, живи!!! Но друг мой ушел, он шагнул за черту, Ушел без оглядки в свою черноту. Без света, без красок в свой холод и мрак. И выбора не было, только лишь шаг… ГАЛІЯ, 30.11.2012 - 20:26
гарна тема лише завдяки своїм спогадам своїм думкам ми можемо мандрувати і немішатимуть нам ніякі кордони хоча інколи від цих мандрівок така ностальгія за минулим Патара, 30.11.2012 - 18:35
Ще Вам отак до гаплика,Як від землі до неба. Погода, мабуть це така, Або Вам випить треба, Аби думки подібні Вас Не турбували нині. Вірш вдався, просто вищий клас, Мурашки аж по спині!!! |
|
|