Завтра, можливо, не буде обману,
Із безнадії зітканих днів,
Завтра, можливо, ми іншими
станемо -
Заживемо собі – хто як хотів.
Завтра, можливо, сліпі прозріють,
І онімілі вуста розімкнуть,
Зірвуться маски з облич лицедіїв,
І всі побачать їх справжню суть.
Завтра, можливо, навкруг посвітліє,
В світі поменшає сліз і образ,
Горе пекельне навік заніміє,
Грішник покається не на показ.
Завтра, можливо,все буде інакше,
І заживемо по-людськи і ми
Тільки дай , Боже, сили й надії,
Щоб дочекатись тепла і весни.
Лютий 2011р Надія Таршин
