ДО ЖІНОЧОЇ НАУКИ (На вірш «Наука для жінок» Автор горлиця)
Гарні жарти – небилиці.
Часом душу веселять…
Та коли не знаєм правди,
Все виходить в нас не так.
Помічниця чоловіку,
Створена з його ребра.
Мала шану і повагу,
Бо єдиною була….
Мала розум без дефектів,
Мала простір, вічний час.
Та на підлість сатанинську
Двоє піддались нараз!
Коли ж треба відповісти,
Перед Богом дати звіт…
Тут Адам кива на жінку :
«Що подала, те я їв»
Жінка теж відповідала,
Ніби розуму нема:
«Змій – спокусник дав пораду,
Я хотіла лиш добра».
Проминули дні негоди,
Божий Син прийшов у світ.
І щоб людство не пропало,
Дав науку він для всіх.
Так, Павло, святий апостол
У листі до коринфян
Християнам як вимогу
Розпорядок розказав -
«Хочу ж аби всі ви знали:
Мужу голова – Христос,
Жінці голова – мужчина,
Голова Христові – Бог.
Цей Закон для всіх незмінний,
Непослушних судить Бог.
Як посудині слабішій,
Мамі, жінці – і пошана, і любов!
1 Петра 3:7 « Ви, чоловіки,
продовжуйте жити з ними так
само, керуючись знанням, і
віддавайте їм пошану як посудині
слабішій, жіночій, бо і вони є
спадкоємицями незаслуженого
дару життя; і тоді не буде
перешкод вашим молитвам.
1Коринфян 11:3 «Хочу ж, аби ви
знали: кожному чоловікові голова
— Христос, жінці голова — чоловік,
а голова Христові — Бог.»