Замітає віхола, снігом замітає,
Куди бігти зайчику він уже не знає,
Загубив усі сліди, заблукав в дорозі,
Стрепенулася душа в нього у тривозі.
Куди бігти, куди йти,
Як дорогу ту знайти,
Порятунку, де шукати,
Може в білки запитати.
А та шмиг собі в дупло,
Як її і не було,
До ворона він підбіг,
Ти б для мене допоміг.
А той кар та й полетів,
Слухати не захотів,
Снігура він запитав,
Може б той, що підказав.
Той не слухає співає,
На віхолу не зважає,
Вже і темінь наступає,
Що його в ночі чекає.
Гірко зайчик затужив,
Що ж це я та й наробив,
Не слухав маму, тата я,
Гірка доленька моя.
Тут біжить зайчиха мати,
Вже стомилася шукати,
Як побачив її зайчик,
Став стрибати, пострибайчик.
Став стрибати веселитись,
Перестав він вмить журитись,
Кругом ялинки пішов в танок,
Скік-скок-скік-скок.
http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/pro-tvarin/81-zajchik.html
