О так, я пам’ятаю, що проходив мимо
Дивився в твої очі і боявся слів
Про час життя тоді не переймався
Хоч мав до тебе безліч теплих почуттів
В красі твоїй я неземне знаходив диво
Так, я помічав, не дивлячись услід позаду брів
Щовечора у музиці я забувався
Сказати я не міг але хотів
О так, я пам’ятаю, що це було нестерпно
Лише на мить побачити й піти
Образ суворості не втратити
Почути слів і не повернути голови
З моєї сторони це не було дотепно
Після чистого і щирого зізнання
Повертатись та мовчики іти
Розсіявшись в тумані пустоти
Я звісно ж бачив як тобі це все набридло
Не отримавши я тебе втратив назавжди