Юнак цей був звичайним практикантом
В кафе-бістро при заміській дорозі
Лиш місяць працював офіціантом.
З роками пам’ятаєм його й досі.
Про випадок цей ви могли вже чути,
Бо став він українським анекдотом…
Свій перший день юнак назвав дебютом,
Чекав клієнта із відкритим ротом.
Клієнтом була незвичайна пара
Начальник жінка і підлеглий водій.
Вона десь загубила окуляри
А він в меню не тямив зовсім, й годі
«Ви може щось порадили б на разі.
Та щось смачне подали б на свій розсуд
Та майте, любий друже, на увазі,
Я чайові плачу за чистий посуд»
-“О! Не хвилюйтеся, у нас все чисто.
Я пропоную смажену гомілку.
А Вам, про це подбаю особисто,
Покладуть все у вимиту тарілку ”.
