**** Намаз ****
ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: «Так часто жизнь нам дарит испытанья…» АВТОР: На-д-е-ж-да
*****************************************************************************
Что тут сказать, судьбе угодны испытанья,
Как можем мы судьбу свою винить,
Она подбросит нам загадки и страданье,
И нам придется все это испить.
Друзей бумажных фальшь узнать совсем не просто,
Не виден замысел души коварной нам.
Лишь только эхом в сердце отзовется,
Что это недруг - он не нужен вам.
У жизни много тайн, и много испытаний,
Но жизнь винить не стоит от того.
Она лишь путь, который, как не странно,
Как раз и создан Богом для того.
Чтоб мы прошли сквозь пламя испытаний,
Чтоб научились видеть лжи обман,
Чтобы надежду верой испытали
И исцелись верою от ран.
Ты не ищи вокруг друзей надежных,
И не ищи любви нетронутой печать.
Прими покорно Богом данный горький
Лишь для тебя назначенный намаз.
_____________________________________________________________________________
**** Надмірне ****
ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: «Віра» АВТОР: Julia Kushnir
************************************************
Одна людина як на гріх
Знайшла собі турботу,
Коли ішла вона туди,
Де світять білі ночі.
Десь на дорозі біля пня
Побачив він намисто.
Яскравим сяйвом як вогонь,
Сіяло то каміння.
Не довго думаючи він
Схопився за намисто,
І опоясався він їм
Не наче паском тісним.
І далі рушив він в похід,
Але тягар надміру
Забрав всі сили, наче він
Тягнув великі гирі.
І стала думка перед ним,
Що треба щось робити.
Залишити намисто там,
Де не знайде їх нині.
Але блискуча гра вогню
Сліпила йому очі.
Не зміг він скинути ярма,
Що тиснуло на ноги.
Тоді сказав собі сліпий,
Що то намисто чудне.
І стану вірити, що з ним
Дойду до місця зручно.
Так віра в істину путі
Змінилася на оману.
І став він марно йти туди
Де світла не застане.
Так я скажу тобі мій друг,
Що віра в Бога лише вірна.
І тільки той її знайде,
Хто зможе скинути надмірне.
_______________________________________________________________________
**** За течією ****
ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: «Течу за течією» АВТОР: Гуцол Оксана
**********************************************************
На березі стоїть стара верба посохла,
На ній ледь тріпотить листочок трохи жовтий.
Осінній вітер дунув, і листя полетіло,
У воду наче в вир безпечно опустило.
Не думало воно, куди і де звертати.
Пливло собі туди, куди ріка назначе.
Не мріяло воно про спокій без спокуси.
Пливло собі як всі, не трудячись, без муки.
А річка та несла його у вир глибинний,
Без жалю і страху листочок той вхопило,
І на глибинне дно його заволокло.
Бо так буває з ти, кому все-все одно.
_________________________________________________________________________
**** Перевірені часом почуття ****
ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: «Ніжність*» АВТОР: @NN@
**************************************************
Старі ми стали, що поробиш,
Життя не вічно нас голубить.
У вирій вже збиратись мусим,
А серце ще про щось жалкує.
Я усміхнусь тобі від серця,
Візьму рукою твої руки.
І слів своїх не пожалкую,
Щоб в серці не жила розлука.
Життя не вічне, та кохання,
Якщо по щирому привітне,
Не помирає в час останній,
А залишається навіки.
___________________________________________________________________________
**** Зрозумій ****
Ти зрозумій одне, прохаю,
Життя важке і повне сліз.
Але ніколи не здавайся,
І вірним серцем ти борись.
Борись з ненавистю у собі,
З бажанням скривдити його,
Брехнею не тримай партнера,
У правді істинне шукай зерно.
Важка ця доля, путь нестерпний,
Але коли підеш ти ним,
То знайдеш там щасливу долю,
Любові вічної наділ.
А якщо важко стане дуже,
Запам'ятай лише одне,
Все Бог дає нам лиш для того,
Щоб ми знайшли в житті своє.
____________________________________________________________________________
**** Мрії ****
ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: «Кайдани» АВТОР: Lady Christianna
*******************************************************
Ми мріємо усі про щиру долю,
Щасливе й мирнеє життя,
Завжди всміхатись і ніколи
Не мати в комусь ворога.
Кохання вічного бажаєм
У мріях своїх віднайти.
І війни ми в думках спиняєм,
Щоб мрії наші ще жили.
Ніхто не мріє про хвороби,
І смерть ніхто б не закликав,
Коли б ті мрії без турботи,
Життя щасливе дали б нам.
Чого ж ці мрії нездійсненні,
Чому такий важкий тягар.
Бо наші мрії пустотілі.
Потрібно вірити всім нам!
_____________________________________________________________________________
**** Когда-то и я учился ****
ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: «Устала…» АВТОР: Lesya Vladimirova
*******************************************************
Когда-то и я учился, когда-то и я зубрил,
Теперь уж давно забыты все знания и порыв,
С которым стремишься к выси учебного рубежа,
Что б что-то понять осмыслить - Иду я зачем, куда?
Бессмысленные занятья, забитая голова,
А мне так хотелось что-то узнать в них и для себя,
Найти в них скорей ответы - как жить мне и для чего,
Куда мне идти работать и как полюбить ее?
Но все же скажу, не скрою, теперь уж в пучине дней,
Я часто мечтаю, чтобы вернуться туда скорей.
В те дни, когда я учился, когда познавал весь мир,
Когда я с парнями бился, девчонок когда кадрил.
Пусть даже когда ошибки моих безрассудных дней,
Меня приводили в ужас от глупости в них моей,
Я все же хочу вернуться и там изменить судьбу,
Ошибки свои исправить, исправить и жизнь свою.
_____________________________________________________________________________
**** Привычки ****
ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: «…Наступит день» АВТОР: ДРУГ
*****************************************************
Как тяжело нам с чем-то расставаться,
Забыть о прежнем, не ища причин.
А годы нас торопят неустанно,
Ведь ход времен никак не укротим.
Мы далеки от пониманий истин,
Чего хотеть должны мы в этот час.
В беспомощности поисков старинных,
Мы, как и прежде, возвращаемся назад.
____________________________________________________________________________
**** Зачем… Скажи…****
ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: «ЗАЧЕМ? СКАЖИ…» АВТОР: Емма Листопадна
******************************************************************
Любовью излечу свои я раны,
И добротою нежных рук твоих.
Зачем же ты, мой милый, неустанно
Меня терзаешь за вину мою.
Я виновата, бес меня попутал.
Ошиблась я, и время не вернешь.
Скажи же мне, мой милый, на прощанье
Целебные слова и боль моя пройдет.
_____________________________________________________________________________
**** Піщинка ****
ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: «Піщинка» АВТОР: Оптимістка
**************************************************
Колись я була піщинкою,
Малою і не помітною,
Самотньо жила під небом я,
Могла лиш про нього мріяти.
І час мій минав краплинами,
Розтягнутий наче вічністю,
А я лише тільки мріяла,
Для нього відкритись ніжністю.
А місяць кружляв над хмарами,
Малюючи в них проміннями,
І кішка мені мурликала,
Коли потирала спинку я.
Та раптом мене помітив він,
Очима ми з ним зустрілися,
І стала я не піщинкою,
Планетою опинилася.
І мрії мої розтанули,
Залишилось лише вірити,
Бо віра моя незламная,
Неначе обличчя вмила я.
___________________________________________________________________________
**** Вибір ****
ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: «Інколи…» АВТОР: Адель Станіславська
***********************************************************
Коли мовчати хочеться до болю.
Коли міліє серце чи душа,
Від правди, що не сказана тобою,
Чи правди, що для тебе над важка.
Ти не тримай у серці своїм болю,
Ти краще розділи його із ним.
Бо правда то не кат, що тягне жили,
Бо в правді буде краще жити з ним.
А якщо скажеш - правда то наруга,
А він залишить в спокою думки.
То знай, брехнею серце не злікуєш
І те, що в ньому залишилось назавжди.
____________________________________________________________________________
**** Навіщо жити? ****
ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: «Навіщо жити?…» АВТОР: Катерина Дмитрецька
*******************************************************************
Ти думаєш - навіщо жити,
Навіщо серце рветься в небуття?
Невже той біль, що в тобі, більший,
Ніж біль розп'ятого Христа?
Скажу тобі лише одне я,
Якщо тобі життя дано,
То треба в ньому пережити,
Все те, що Господом дано.
Забудь про біль який існує,
Шукай в душі своїй любов.
Шукай! Хай навіть через втому,
Проллється з серця твого кров.
___________________________________________________________________________
**** Афганістан ****
ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: «Реквієм *» АВТОР: @NN@
***********************************************
В Афганістані є могили наших друзів,
Але не знайдеш серед скель хрестів.
Лишень в хресті сплелися від напруги,
Ті траси, що колись вели їх до мети.
Вони направлені на смерть заради смерті,
Загинули від куль без каяття.
Вони неначе привиди сторіччя,
У нашій пам'яті зринають для життя.
______________________________________________________________________
**** Троянди****
ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: «Зів`ялі троянди…» АВТОР: Марина Мариніна
****************************************************************
Стоять троянди на вікні пожухлі,
Зимовий вечір за моїм вікном,
Холодний вітер в серці моїм свище,
І муза не приходить знов і знов.
Самотній відгук моїх почуттів,
У океані смутку хвилі носять.
І з друзями мене він розділив,
Та і вони дзвонити вже не хочуть.
Змарніло листя у троянд посохлих,
Нема їм світла в моїх почуттях,
І то не вітер в серці моїм свище,
То стогне від журби моя душа...
______________________________________________________________________
**** Як слово зле мені стерпіти? ****
ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: «ХЛІБ ДУШІ…» АВТОР: Емма Листопадна
**************************************************************
Якщо мене спитаєш ти - Як слово зле мені стерпіти?
Скажу - Так наче ти сама його би мала говорити.
Якби сказала ти собі - І я така колись буваю,
І я когось за його дії словами злими називаю.
То не питала би мене, як слово те тобі стерпіти,
А просто мовчки б ти пройшла не помічаючи обіди.
Ти не ховай слова ті злі в кишені свої скам'янілі,
А краще ти його прости, щоб і тебе колись простили.
А якщо зможеш ти ще більше, на зло відповісти добром,
То в час, коли ти Бога встрінеш, те стане твоїм там майном.
Не легко ми приймаємо поради, але ти все таки прийми,
І душу свою ти назавжди від бід зумієш зберегти.
______________________________________________________________________
ID:
411669
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 23.03.2013 14:24:30
© дата внесення змiн: 26.03.2013 12:35:24
автор: Сергій Ранковий
Вкажіть причину вашої скарги
|
