Хоч я побожний і не єретик, -
Не розжалоблю серця, не здригнуся,
Коли погляну на страждальний лик
Знеможеного під хрестом Ісуса.
Хай видасться , що Бога не боюся,
І релігійний запал мій поник,
І від отрути грішного укусу
В мені вмирає справедливий крик.
«Не наді мною плачте – над собою!», -
Неслося слово правди над юрбою,
Душа йому відкрилася сама .
Якщо й заплачу, - над отим єдиним,
Що гріх мій це робив із Божим Сином ,
Що я ще іноді , як той Хома…
05.04.13
Добре і від душі.
Але запал і мій поміняйте місцями;
каверзних - не на місці;
і може краще буде - я ще тамую замість - в мені затих чи стихає;
далі - сховав у закрома;
а потім - А я ще й досі, як отой Хома.
Рідний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00