1
Коли розум зло туманить
Там, де правда з чортом спить,
Люд зневолений в кайданах –
Гони геть потворну мить!
Як душу праведну терзають
А кривда душить і волить,
Нещастя й недоля обіймють –
Відлети жахлива мить!
Де совість взята у полон
Та серце ниє і щимить
І беззаконням є закон –
Пропади нещадна мить!
Життю ціна базарний гріш
Де насильство процвітає,
Мить вічністю приростає -
Бо за себе не стоїш!
2
Коли ж люди всі щасливі,
Доля й радість сміх живить,
Маєш вільну Батьківщину -
Зупинись казкова мить!
Щирість першого кохання
В серці жайвором дзвенить,
Мить обіймів, пізнавання -
Це щаслива в житті мить.
Чудова мить бути коханим,
Пристрасті мати божевілля,
На власному життя весіллі
Бути званим і жаданим.
Йди мить у безліч поколінь,
В села й міста, ліси і гори,
Якщо стомилась - відпочинь,
Хай првда кривду завжди боре!
