Замріяно товариш мій запитує.
Чому вода така чудна?
Бо має код,і все вона записує,
І пам"ятає все завжди вона.
Не маю сили долі боронитися.
Глибинним зовом знаджує пітьма.
Пливу,занурююсь,не можу зупинитися.
Жага ж життя до верху підійма.
А місяць рятівник стрибає в воду.
І відбивається у ній Чумацький шлях.
Верба як в дзеркалі милується на вроду.
Русалки хлопців звуть на берегах.
Вода неначе в себе закохалася.
Прозора,прохолодна і дзвінка.
В фаті-тумані білім заховалася,
Красуня Гуйва мила нам ріка...