Ось так і йти.Ти знаєш,по смішному
Якось безглуздно.Та встаєш і йдеш
По краплям крові болю.Що такого?
Нічого.Просто хрест несеш,несеш...
А він все важчий...І кричиш,смієшся,
І тягнеш за собою,не клянеш.
І дякуєш,падеш, а не здаєшся.
Здається,що від болю враз помреш.
Муляє руки,ноги,душу,тіло,
І кров тече сльозами знов і знов.
А ти встаєш і кажеш так несміло:
-Спасибі тобі,Боже,за любов!
І не падеш в безодню.Хрест поклавши
Ще ти переведеш за руку всіх.
І тільки потім,на коліна впавши
Промолиш:
-Відпусти найтяжчий гріх...
Що хоч на мить я в тобі сумнівалась,
Що я не вміла дякувать тобі.
Прости...Пробач...Пішла і посміхалась,
І махала рукою я журбі.
І більше тих,що я перводила
Не бачила.Бо кинули мене...
Та я за них так Боженьку молила.
Бог гладив сонцем личенько моє.
Є така притча:Якось чоловяга стомився нести свій Хрест життя і дуже просить Господа поміняти.Господь йому каже:"Ось поле встелине Хрестами іди вибери собі,якого хоч"Чоловік ходив приміряв брав на спину пробував нести і все не міг дібрати,але залишився і ще один,підняв і забрав.Господь запитав "чи зручно,хоч знати якого Хреста ти вибрав?"Звісно хочу..."-Ти взяв свого Хреста,яким був не задоволений"
Ми завжди нарікаєм,але нам дан Хрест, по силі нашій.Вірш глибокого значення
Відочка Вансель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ну, з точки зору програміста і інжерерної думки, хресту можна придати аеродинамічнішу форму, залишивши довжину такою ж)
а якщо серйозно... Надто важкий твір, як на мене. Вселяє безнадію. "
Відочка Вансель відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
