Не співробітники, лишень знайомі,
Нас розділив вже невблаганно час.
Жили ми наче у одному домі,
Тепер якось-то я побачу вас.
Об’єднував колись нас ритм роботи,
Якій старались ми давати лад.
Її переривали нам суботи,
Неділі, свята, йшли ми знов назад –
До звичних і робочих кабінетів,
Де відчувався особливий дух
Паперів, ручок, різних компліментів,
Вказівок, що тривожили наш слух.
Урочо неодмінно святкували
Ми дні народження й важливі дні.
Уродженцям пошану віддавали
І не шукали щастя ми в гризні.
31.05.2013р.
