АВІАМУЗЕЙНІ ПРИГОДИ.
(ЖУЛЯНСЬКА ЕНЕЇДА…)
Авіації музей...
Хто не знає заклад цей!
Всі на світі його знають,
люблять, цінять,поважають!
Задає ж у ньому лад
Зіатдінов. Любий сват.
І дорослим, і малечі
до душі цікаві речі,
що музей цей виставляє,
бо ж таке завдання має -
знання нести до людей.
Це просвітницький музей!
Екскурсантів - тьма щодня!
Це велика метушня...
Все їм зразу покажи,
дай помацать, розкажи!
Кожен день така робота...
Як тягнути бегемота!
Але це нелегке діло
роблять у музеї вміло!
Раптом, звідки не візьмись -
звістка! Прилітає принц!
Принц Майкл Кентський
(ще й з кентами)
вирішив зустрітись з нами!
Вони клуб собі створили
і балдіють, що є сили!
Вір, не вір, дивуйся, охай -
ще з часів царя Гороха
назбирали літаків,
відновили їх таки,
і тепер роботу мають -
по усім краям літають,
ретром цим усіх дивують -
богачі! Їм що - чудують!
Прилетять вони в Жуляни,
поспілкуються там з нами,
і запросять на банкет -
не який-небудь фуршет,
все серйозно, вищий клас,
у посольстві приймуть нас!
Бідний сват збліднув з лиця:
"Нащо нам морока ця?!
Срізь і так проблем хватає,
а ще й принц цей прилітає!"
Кожен день в музеї гості...
В хвіст і гриву, в мясо, кості,
і керують, і чехвостять -
просто не хватає злості!
Вранці - представник із Ради:
"Треба все зробить, як надо!
Все по вищому розряду,
щоб були всі гості раді!"
Генерали приїжджали,
все ретельно виміряли -
зліва міряли і справа,
щоб було все по Уставу!
Щоб травичку підрівняли
і стовби пофарбували,
гостів щоб зустріть музоном
і квітуючим газоном!
Не дрімає СБУ
(честь, хвала за це йому!)
Контролює все уміло,
щоб диверсій не зробили!
І пожежним є робота -
скрізь відчутна їх турбота!
Від пожежі щоб не вмерти
треба трохи грошей здерти!
А коли скінчиться діло -
на банкет! Гуляйте сміло!
Кожен (згідно до дрескоду,
щоби показать породу)
мусить фрака одягнути,
ще й краватку не забути!
Ну, а в мене сват воєнний -
статний, гарний, здоровенний!
На фіга йому той фрак!
Вирішив :"Зійде і так!
Одягну я свій мундир -
я ж не франт, а командир!"
Жінка ж мусить буть при ньому
в гардеробі чарівному,
то ж готуй вечірню сукню -
неповторну, незабутню!
Як банкета відгуляють,
гості далі відлітають -
вони потім в Крим летять...
Музей може спочивать!
* * * * * * *
Понеділок...Прилетіли...
Вправно у Жулянах сіли...
Вилізли із свого "ретро"
в київське спекотне пекло,
в горлі стримуючи стон -
це вам, блін, не Альбіон!
Наше літо - від душі!
Шкварить, хоч гриби суши!
Ну, звичайно, як годиться -
спереду високі лиця
хліб підносять їм і сіль.
Несуть квіти звідусіль.
...Вже звучить "офіціоз" -
"Клуб ваш - це апофеоз
знань, бажань, жаги до неба,
всім у вас учитись треба!"
Спека ж на дворі - Ташкент!
Швидше б вже на той банкет!
В прохолодній залі сісти,
пару клаптів сала з"їсти...
АЛЕ! СТОП! Яке там сало!
Сала там ще не хватало!
Принци й сери там і тут!
Мабуть устриць подадуть!
Як їх, в біса, їсти треба?!
Можна трапить пальцем в небо!
Зверху, знизу, чи з хвоста?
От задача! Непроста...
Хто б це міг розповісти?
Може плюнуть, не піти?
* * * * * * * *
Та банкет на славу вдався!
(Ніхто навіть не набрався!)
Не дивуйся цьому, друже -
все було культурно дуже!
Гості (всі в свому дрескоді)
покрутились на проході,
один одного пізнали
і до зали почвалали...
Вміють люди готувати
і культурно частувати!
Не ломилися столи,
але ситі всі були!
В келихах шампанське гра
і чарує фуа-гра,
ніжне, як в зарплату жінка...
Що це? Смажена печінка,
але зроблена так вдало -
скільки з"їв би, було б мало!
Потім трішечки десерту –
Так, щоб з голоду не вмерти….
І морозиво ….Смачнюще!
(Страшно, мабуть, дорогуще!)
Ми ж не так гостей стрічаєм….
Поки їх не накачаєм
Ми горілкою по вуха –
Не просись! Ніхто не слуха!
Згадується вся рідня,
Любов, успіх…На коня!!!
Так сказати «Дишлове»!
І порядок – гість пливе…
Вранці виринає з коми –
Де я? У гостях? Чи дома?
Та згадати не старайся –
За стакан!
І поправляйся!!!
* * * * * * * * * *
Я за свата радий дуже -
він тепер із принцем дружить!
З радощів аж крутить кості -
принц чекає його в гості!
Далі хто зна, що чекати -
може й Королева - Мати
в гості свата запросити...
Все буває в цьому світі!
Ой! Ну як я не допер!
Йому ж титул світить - СЕР!
Правда, виникнуть проблеми -
що вдягти до королеви -
свій мундир, чи зразу фрак?
Це ж тобі не просто так,
скажемо, зайти у Раду...
Чи з Гарантом на нараду...
А ще ж треба чітко знати,
що їм там подарувати,
щоб не видалось замало...
Мабуть добрий кусень сала
метрів десь три на чотири,
щоби їли і хвалили!
...Вони ж пухнуть з голодухи
там без сала...І сивухи...
Треба взяти для розгону
кілька пляшок самогону,
бо те хвалене їх віскі
має якість дуже низьку!
Вони свата зацінують!
Може теж що подарують?
Вони ж там усі магнати,
є їм що подарувати!
...Я картину уявляю -
сват в "Ролс-Ройсі" приїжджає,
на руці - "Картьє" крутий,
з шиї - ланцюг золотий!
Зразу може йти на мера -
він же має титул Сера!
Все! Закінчую писати,
бо ще можу втратить свата -
невідомо що чекати,
не захоче нас він знати,
і сто грамів не нальє,
а подасться до Парьє!
Оце то поему, Анатолійовичу, ти видав!!! Зачиталася, насміялася... за своє рідне, українське дуже раділа (за запропонованесало, самогонку) Общім, що казати, все до ладу вийшло!!!
Ну мало що не Котляревського "Енеїда"! Так і приходить на думку:"Еней був парубок моторний..." Бал читача найвищий. Не беруся судити професіональну сторону... Але весело! Всього найкращого!
Анатолійович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Анатольевичу!
П"ємомо всі, повір, не мало,
Якщо на закусь - м"ясо й сало!
Та Віталій Назарук
Вже прибрав мене до рук!
Буду пити так, як він -
Хай я буду краще "Свин",
Чим відмовлюся від вин!
Анатольевичу!
Я на морі уже був -
Їду до Волині...
Кажуть, там ростуть (мабуть)
Гарні, жирні свині.
Бо персиків вже об'ївсь -
Цього мені мало...
Десерт хочу закусить
Горілкою й салом!
Гарного відпочинку Сергію!
Та не зловживай (як я!)- знай міру!
Анатолійович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я, Олексо, зрозумів -
щоби зловживать - ні-ні!
Тільки ось одна фігня -
пишеш в дужках ти :"Як я".
Що це значить - зловживав?
Чи у нормі випивав?
На Волині ж добре сало
і горілки там немало,
так що, друже, бережися
і як чіп не наберися!
Бо Віталій Назарук
там візьме тебе до рук...
Має він велику владу
і зустріне всіх до ладу!
Тра ж... прогавить так поему
Ще й на злободенну тему:
Як до нашинського свята
Зробить сером кума-свата.
Тепер в нас побільша свят -
"Першим сером" буде сват...
А при ньому і Анатольїч -
Бо в поемах має толк. І...
Ну, чекать тепер кантату,
Де прославить ще раз свата!
Анатолійович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, раз так - буде кантата
про улюбленого свата!
Але треба почекати -
їдемо відпочивати
і повернемось не скоро -
дуже хочеться на море!
Класно! Не гірше "Енеїди".
(я б такий вірш цілий місяць виставляв. )
Анатолійович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, дякую! Втішив! А от прибіднятися не гарно - я такі рецензії на збірки поезій, які ти пишеш, писав би цілий рік і не подужав би! Не доріс до тебе інтелектуально...
)