ОДНОГО РАЗУ БАБА Й ДІД,
ВЕЧЕРЯЛИ ЗИМОЮ В ХАТІ,
І ВРАЗ, "ЯК БУЛИ МОЛОДІ”,
ЇМ ЗАХОТІЛОСЯ ЗГАДАТИ.
ДІД КАЖЕ БАБІ:
-НУ А ЩО?
НУ А ЧОМУ Б НЕ ПРИГАДАТИ?
Я ЙДУ, І БУДУ ПІД ВІКНОМ,
НА ТЕБЕ ТАМ, СТАРА, ЧЕКАТИ.
А ТИ ВЖЕ ДОВГО НЕ БАРИСЬ,
ЯК ТІЛЬКИ СВИСНУ, ВЖЕ ЩОБ БУЛА.
І ПІДФАРБУЙСЯ, ПРИБЕРИСЬ,
НУ , ЯК КОЛИСЬ. ЧИ НЕ ЗАБУЛА?
-ТА НЕ ЗАБУЛА ,Я ПРИЙДУ,
МЕНЕ ЧЕКАЙ ТИ БІЛЯ ҐАНКУ.
Я ТІЛЬКИ ОЧІ ПІДВЕДУ,
І ВДІНУ НОВУ ВИШИВАНКУ.
ДІД ВИЙШОВ БІЛЯ ҐАНКУ В САД,
ЧЕКАТИ СТАВ НА " СВОЮ ДОЛЮ”
НУ А МОРОЗ ВСЕ ПРИТИСКАВ,
І ДІД НАМЕРЗСЯ ВЖЕ ДОВОЛІ.
А БАБА ВСЕ НЕ ЙШЛА ЧОМУСЬ,
І ВРАЗ ПОГАСЛО В ХАТІ СВІТЛО:
-ПІДУ Я , МАБУТЬ, ПОДИВЛЮСЬ,
ЩО СТАЛОСЬ ТАМ? ЧОМУ НЕ ВИЙШЛА?
ЗАЙШОВ У ХАТУ ВІН В ПІТЬМАХ,
ТИХЕНЬКО БАБУ ВІН ГУКАЄ,
ТА БАБА СПИТЬ У ПОДУШКАХ,
АЖ СЛИНА З РОТА ВИТІКАЄ.
-ЧОМУ НЕ ВИЙШЛА ТИ, СТАРА?
ТА СКІЛЬКИ ЩЕ ТЕБЕ ЧЕКАТИ?
А БАБА КАЖЕ:
-НЕ ЗМОГЛА,
МЕНЕ НЕ ВІДПУСТИЛА МАТИ.
Цікаво написано.... 
