Люблю, люблю
Коли у спеку холодок
І дощику води ковток
На спраглу землю упаде,
Ще краще як грибний піде
І не штормить у нас ніде.
А ще люблю,
Коли прийду
До дому стомлений і злий,
А жінка борщику нагріє
Чарчину до нього наллє
І серце зразу подобріє,
І злість та миттю розтає.
Також люблю,
Коли в дорогу,
Тяжку й нелегку вирушаю
І хтось добра мені бажає,
А я тепло те відчуваю
І впевнено вперед ступаю,
Й додому завжди повертаюсь.
Люблю,
Коли хтось розповість,
Що він таїв на мене злість,
Але ж даремно, помилявся -
Не я на зло йому старався,
Він щиро скаже "обізнався"...
Люблю
Я просто жить
З проблемами
Постійними в житті дилемами
І рішення прості приймати,
І далі йти, й добра чекати,
Прощати вірити, страждати...
Лиш нелюблю я помирати
Щодня, коли усе, про що згадав
Лишається лише у мріях,
Невже я братики старію?
Та й хоч впаду на саме дно,
Люблю усіх вас всеодно!