Не стримуй мене,я не піддамся тобі,
Ти повір в свою мрію й підкорися мені.
Я хочу кричати-душа прагне змін,
А в серці моєму звучить дивний дзвін.
Для кого тут жити,коли не для тебе,
Хоч навіть й сама я подбаю про себе.
Довірся мені,ображати не буду
І більше ніколи тебе не забуду.
Пробач за минуле,бо це лиш вода.
Знай,що залишилась я навіки твоя.
Далеко позаду всі наші образи,
А я їх забула колись ще одразу.
Ця осінь дарує надію на мрію,
Кохаю тебе і кохати волію.
Дощі не змиють всі ті почуття,
Бо сонце нестримне,як наші серця.
Даруй поцілунки й обійми гарячі,
Не хочу тремтіти від їх недостачі.
Давай не чекатимемо на усіх,
Віддайся бажанню,поринь в море втіх...