Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Едельвейс137: УКРАЇНСЬКОМУ СЛОВУ. - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ валькірія, 25.09.2013 - 12:33
Ось шкандибає Слово,Втомлене в битвах грізних, Хтось його обезкровив В лапах своїх залізних. Знищене і обдерте, Сотні разів розп'яте, Наче душею мертве, Вбите жорстоким катом. Ледве кидає погляд В небо з жалів скорботне, В погляді згусток болю, Але вже зримий спротив. Кинута кимсь монета В церкві фальцетом стогне. Підкуп, а чи пожертва? Морок вростає в скроні... Знову бруківка, суржик, Беркут - криваві руки, В серці холоднім - стужа, Ближньому ближній - круком. Ворог, мов звір голодний, Душить дитя в колисці... Досить ярів холодних, Кров'ю в сиру землицю! Скажем тиранам – досить, Рабство - це гірше смерті! Воля. Повстання. Поступ. Пам'ять не вдасться стерти! Знову поет-провісник Скапує кров'ю в рими В пошуках вічних істин, Хоче з'єднатись з ними. Прагне себе наситить Волею, наче птаха. Боже, зціли нас світлом! Слово, воскресни з праху! валькірія, 24.09.2013 - 21:29
У всі часи між нами важить Слово!У мить зневіри ліком є найбільшим, За крок до прірви дружнє слово зловить, Не дасть пропасти, поверне основу, З вуст мудреців слова лунають віщі, Поет-провісник мрії окриляє, Крізь простір-час він словом мостить стежку, Що приведе колись когось до раю, Слова пісень про вічне небо-краєм Летять птахами й Вічності належать, Є оберегом матері молитва, Коли дитина збилася з дороги Чи десь кривавить ранами у битвах... Слова - мов щит, неначе промінь світла, Що тне пітьму віків. Слова є Богом! Едельвейс137 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую за візит і за віршований відгук. Приємно почути з ваших вуст слово у відповідь. тішусь знайомству з вашою творчістю.ПОСТАЄ ВІЧНИЙ БЕЗКІНЕЧНИЙ ОБРАЗ - ДУХОВНИЙ, ЖИВОТВОРЧИЙ. ПІЗНАТИ ЙОГО - НЕЗБАГНЕННЕ ЩАСТЯ.
|
|
|