Може ліжко твоє тепле й досі,
Пахне нами білизна у квіточку.
Не розвіє цю пристрасть осінь
Що її розпалило нам літечко.
Ще тебе відчуваю в со́бі я...
Трепет ніжності й лоскіт всередині.
Віджену навіжені вже фобії.
У місця "щоб забути" відведені.
Запалю я воскову свічечку,
Там де ми, де цілунків розсипи.
Не забуду ту дивную нічечку
Я тебе лоскотала косами...
Цілував мої втомлені ніженьки.
Обпікав ти устами гарячими,
Персів зрілих ягідки-вишеньки.
Ти ж мене випивав начебто...
