Провіряй вірність друга – грошима та владою,
І надії ніколи не втрачай,
Що він справиться з спокусливою вадою,
Тому волю обрάзам своїм не давай.
Провіряй вірність дружини – спокусою.
Простота і бідність не гріх.
Бо славляться підлою розпустою,
Що по життю супроводжує їх.
Тільки себе як перевіриш?
Коли підлість і бруд навкруги.
Другу і дружині не віриш.
Розглядаєш всі пекла круги.
Розглядаєш, і думу гадаєш,
Чи ж гідний бути з ними разóм.
Можливо у рай завітаєш,
А може і в пекло заразóм.
От тільки вже пізно гадати,
А так хотілось добре жити,
Спокою щоб вдалося мати,
Не плакати, не грубити і не нити.
Душа втомилась від підлоти,
Від грубощів та хамства.
Всі споконвічні ці «чесноти»
Візитівка теперішнього панства.
Це ті пани, що вчора із грязі,
«Бо мають руки загребущі»,
Тепер попали у князі.
Без совісті і честі, зате тямущі.
