Зізнайся, ти більше його не відчуваєш.
Сніг падає. На кухні продовжує текти вода.
Крапля за краплею злітає з крану,
А ти не знаєш де він, знаєш де його нема.
Зізнайся, ти більше його не хочеш,
Наливаєш собі вина, палиш сигарети.
Вимикаєш телефон, вмикаєш фільм,
Фільм, в якому голі герої, твоя рука і ти.
Погодься, тоді був чудесний ранок,
Родимки на його плечах, на кухні – вода.
Усе без змін, він і твоя рука.
Окрім однієї деталі. Його у тобі нема.