Хочеш історію розкажу
Про невірного Фому?
Він став апостолом , Святий,
В ньому лукавства не було,
Одягав одяг все простий,
І возвеличував добро.
Відвідував чужі краї,
Розповідав про Бога,
Й Чекали його все нові,
Мандрівні дороги.
Прибув раненько у містечко,
Із соковитими садами,
На гілках і плоди й листочки
Гарні збудовані харами.
Серед краси , серед всього
Жив там багатий чоловік,
І будівничого давно
Шукав уже не перший рік.
Фома сказав «Я- будівничий,
Довіриш справу цю мені?
І дім збудую мальовничий
тобі і всій твоїй сім'ї».
Довірився йому багатий
Достатньо дав грошЕй йому,
І стали ті весну чекати,
Розхвалювати всім Фому.
Фома ж всі гроші роздавав
Хворим, немічним, старим...
А палац не будував.....
І ось...підглянув хтось за ним,
Багатію розповів
А той здивувався,
І побачив , що палац ,
Ще й не починався.
Розізлився , затремтів
«Усі мої цінні кошти
Як він міг? Як він посмів?
Роздавати всім по трошки...»
І посадив він Фому,
В темну в'язницю.
«Я довірився йому,
Він наплів ми небилиці».
Та занедужав брат його,
Лікарі всі лікували,
Та хвороба як на зло,
Його не покидала.
Одного разу хворому,
Приснився сон незвичний,
Неначе ангел в білому,
І в сяйві безперечно,
Веде його оселями
Надзвичайно гарними
із стінами і стелями,
вкритими смарагдами.
«А хто тут живе?»-
Ангела питає.
Ангел усміхнувся,
і відповідає-
«Брат твій буде жити,
але ще не час.
Коли Бог покличе,
Повідомлю вас.
А будинок ще
Не є добудований,
Бо Благий Фома
Тепер заарештований.
Твоя недуга промине,
Коли він буде вільний...»
Ангел зник, і хворий брат
Прокинувся повільно.
Про сон дивовижний,
Розповів брат брату,
І вони не стали
Думати й чекати.
Звільнили апостола
із тих темних грат,
і трапилось диво-
вмить одужав брат!
Тоді охрестилась
вся їхня родина,
й Богу посвятилась
кожна їх дитина.
А багач подякував
Фомі за Божий крок,
за палац у небі,
за гарний урок.
І вирішив сам
палац будувати,
багатств для душі
своєї шукати.
Апостол ж Фома
сам помандрував,
куди Святий Дух
його надихав. ...
В таких віршах рима тут ні до чого! В світі досконало все робити не можна! І дуже похвально що на таку необгрунтопану критику відповідаєте з любовю. Головне думка, і повчання. Хотів би трохи трохи другого коментувальника насварити Кожен вірш по свойому гарний і по свойому особливай, і такі як цей мають читатися з зодоволенням тому що злого тут нема! Поважав і буду поважати Вашу творчість! Постарались Ви не марно!
Небесна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
