«Щастя не дається само-
собою.
Його треба здобувати.
За нього борються. Можливо,
не завжди його досягають,
Але в самій боротьбі за нього
полягає велика частина
людського щастя …»
Душа страждала, плакала, кричала.
Забилось серце на одній струні.
Та раптом десь мелодія заграла…
То зазвучала музика - в мені.
Душа моя замучена, потворна,
Тримала серце на одній струні.
Душа моя, як доля, сіро - чорна…
Але заграла музика - в мені.
Десь чулися чарівні звуки скрипки,
Немов заграли мавки лісові…
Примари сіро–чорні кудись зникли,
Бо вже кричала музика - в мені.
Душа моя світилась і бриніла…
І маки зацвіли серед зими.
Коли душа за небокрай летіла.
Але… співати зроду я не вміла…
Хто ж заспіває нашу пісню…
Як не ми?..