Чогось наснилося мені
Яскраве сонце навесні,
Буяння зелені й квіток
І щебет радісних пташок.
А я літаю наче птах,
Бо маю крила на руках,
Чим дужчий помах – вищий зліт
І більше й ширше бачу світ.
Ось там село, хатки в садках,
Селяни, всі уже в літах,
Самі в садибах роблять щось
Без молоді як повелось.
Розбіглась молодь по містах,
Забула цвинтар у хрестах,
Де спочиває їхній рід,
Який відвідувати слід.
Ось бачу місто над Дніпром
З російським матір говірком,
Сюди від кожного села
За щастям молодь прибула.
І вже наркотики вжива
Бандитські промовля слова,
Забувши рідних і село,
Яке на світ їх привело.
Село Вкраїну зберегло,
Стерпіло трьохсотлітнє зло,
Тепер як молодь утекла
Чи є майбутнє без села.
Лечу - поля у бур`яні,
Не добре чую щось мені,
Згортаю крила на руках
І прокидаюсь в подушках.
Щось розхотілося мені
Літати птахом навесні
В буянні зелені й квіток
Під щебет радісних пташок.
03.12.01
