Ти наснилась мені. Ти прийшла серед ночі. Твої очі сумні. Чом сумні твої очі?! ПР: Коли в серці зима, Коли в скронях стукоче… Що тебе вже нема, Серце вірить не хоче! Чому ночі ясні? Чом вони ще прозорі? Чому з неба, як сніг, Білі падають зорі? ПР: Коли в серці зима! Коли в скронях стукоче… Що тебе вже нема, Серце вірить не хоче. Ці вуста чарівні, Ці цілунки дівочі, Не лишень у вві сні Відчувати я хочу! Ніжність їх не згублю, Щастя мить не зібгаю, - Бо безмежно люблю! Бо шалено кохаю! ПР: Коли в серці зима, Коли в скронях стукоче… Що тебе вже нема, Серце вірить не хоче! © Copyright: Дмитрий Град, 19.01. 2014 Свидетельство о публикации №114011905153
ID: 480753 Рубрика: Поезія, Авторська пісня дата надходження: 20.02.2014 22:03:18 © дата внесення змiн: 20.02.2014 22:03:18 автор: град
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie