Я хочу спитати, у тебе спитати
Як довго я буду ходити вночі
По стінах любові, по стінах печалі
Дивитись у очі, у твої, сумні
Ми можемо разом за руки узятись
І стри́бнути... Раз подивившись, лиш раз
На стіни любові та стіни печалі
Залишивши світ цей, що повний образ
Я хочу "Я можу, я буду" сказати
Та знаєш ти, що це всього лиш слова
Насправді ж, від мене нема чого взяти
На стінах написана доля моя
З тобою ми будем разо́м одинокі
І навіть за щире моє каяття
Мене не відпустять ці стіни високі
Широкі, глибокі, як сенс весь буття
