На Майдані полилася кров рікою,
Безпощадно і бездушно гинуть люди.
Україно, що тепер буде з тобою?
Що з тобою, моя мила, тепер буде?
Я такого у житті іще не бачив,
Але страшно, дуже страшно вже стає,
Що столиця у вогні, і люди плачуть,
Всі у паніці, і дуже пахне смерть.
Барикади вже нікого не рятують,
Б'ють бездушно мирний люд силовики,
Зі зброєю в руках на всіх чатують.
Ціль, і хтось без ока, без руки.
У чорних хустках вдови, матері,
Тіла по моргах, місць не вистачає.
Страшно, бо столиця у вогні.
Паніка, і гірше не буває.
Хтось вірує у владу, в їхню поміч,
Але вони безвладні над народом,
І страшно, що це з нами, що це поруч.
А ми ж то усі рівні перед Богом,
На всіх чекає кара, кара Божа.
Загиблих не вернуть, жалобні дні.
Хтось визнає - війна, бо дуже схоже.
Майдан і вся столиця у вогні.
20. 02. 2014
сумно й гірко, коли всі збагнуть, що війна - то горе. 
