Хизувався юнак своїм серцем не зраненим, чистим,
І у захваті були всі люди від дива того.
Та ось старець прийшов, своє серце з грудей вийняв стиснув,
Воно було поранене,латане іншим шматком.
І сказав той старий:- моє серце в стократ краще твого,
- Ось відсутній шматок,то я другу віддав в трудний час,
- А оці всі дірки,віддавав по шматочку для того,
Щоб покращити людям і їхнє злиденне життя.
Зупинився юнак на старому завмерлим поглядом ,
Відірвав з свого серця шматочок і старцю подав,
Враз душа засвітилась,і рана немовби заштопана
Прикипіла шматочком старечого серця ,й додав:
- Як приємно комусь своє серце з любов’ю віддати ,
А раніше воно любувалось в холодній красі ,
Я тепер зрозумів,що для серця потрібно шукати,
- Твоє серце найкраще,- на старця він очі підвів.
- Ти навчив мене жити, теплом твого серця зігрітий,
Хочу рвати я серце своє для людей на шматки,
Хочу бути корисним і від того душею радіти.
Розумію , краса, та що в тобі в середині є.
04.05.14р.
