Не сніги білі понад Доном
Замітали степ синім дзвоном.
На узгір'ячку, попід тином,
Прощавалася мати з сином.
"Синку, прощавай, моє чадо,
Видно, час настав, хоч не рада.
Занепав наш край понад Доном,
Під Москвою ми, у полоні."
Не журба дзвенить над водою -
Б'є копитом кінь під вербою.
Бралося уже на світанок,
Відповів їй син наостанок:
"Ти не стій, не плач у дорогу,
Свічку запали, молись Богу.
Бо зберу я Дон, здійму вихор,
Полоню царя, скину лихо."
В пагорб не ріки б'ється пі́на -
Витягнув він ніж з-під коліна.
Відріза́в з губи вус чорнявий,
Промовляв слова, кучерявий:
"Матінко моя, голубице,
Збережи ти вус на божниці;
Окропи його красним дзвоном,
Поклади його під ікону!"
Гикав-ухав він у тумані,
Закурився пил за курганом.
В відповідь вона, мов не рада:
"Чи то ж ти, мій син, моє чадо!"
Де Калуга-град, під горою,
Повінчався Вус із пургою.
По гульбі під ялини гіллям
Він лежить в снігу із похміллям.
А до нього знатні бояри,
Золоті у руках чари.
"Не гидуй ти, Вус, забудь злобу,
Піднімися, пригуби, спробуй!
Націдили вин червоносоких
Із грудей із твоїх із високих.
П'яна з них твоя вже дружина,
Дівка білокоса - хуртовина!"
Мовчить Вус, дивиться в небо,
Від землі йому нічого не треба.
Він про іншу землю гадає,
Не про ті небеса зітхає...
Зачекалась сина немічна вдовиця,
День і ніч сидить-горює край божниці.
Непомітно уже друге літо минає,
Знову сніг на полі, а його немає.
Підійшла, поглянула в мутне́ віконце...
"Скільки ж вас, доріжок, в полі є під сонцем!"
Свище сокіл-вітер, марить тихим Доном.
"Добре б помолитись золотим іконам..."
Сіла, притулилась, дивиться покірно...
"На кого ж ти, хлопче, схожий так безмірно?.. -
Заблищали сльози над зів'ялим вусом. -
Та це ж ти, мій сину, дивишся Ісусом!"
Радості сяйвом куток залила́.
Пісню заве́ла і гребінь взяла́.
Образ старечий ласкавість зберіг.
Встане, присяде, за піч, на поріг.
Вечір морозяний, в серці сумбур...
Кличе курчат й наїжачених кур:
"Ципочки-ципи, когут-пломінець!.."
Міцно тримає в руці гребінець.
Стала, уп'я́лась чолом в темноту.
Чеше волосся дитині Христу.
Текст оригіналу
ID:
498384
Рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата надходження: 11.05.2014 21:23:32
© дата внесення змiн: 11.05.2014 21:23:32
автор: Роман Селіверстов
Вкажіть причину вашої скарги
|
Гарно! Вам вдається!
