У мріях в небі зіроньку зірву,
Як діамант, сховаю у долоні.
Щербатий місяць плаває в ставу,
На березі пасуться свійські коні…
Туман прозорий п’є казкова ніч,
Цілують берег швидкоплинні хвилі,
І галасують жаби зусібіч,
Заснув спекотний день на небосхилі…
Дрімають верби, гіллям у воді,
На небі місяць, схожий на підкову.
За річкою дівчата молоді
Співають тихо пісню колискову…
Селянські хати бачать третій сон,
Згорнули листя у садочку квіти.
Вже скоро зацвіте в городі льон
І буде, ніби небо, голубіти…
У стані ейфорії знов лечу -
Безсонна ніч розбурхала уяву.
Та раптом вітер загасив свічу,
Волосся розкуйовдив кучеряве…
І зникло марево в густий туман,
Горласті півні враз заголосили,
Повільно йде по небу караван -
Це зустрічають ранок хмари сиві…
Чудова замальовка - світла, мрійлива і образна! Приємно було подорожувати цими нічними краєвидами разом з Вами!
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за змістовний відгук, Наталю. Світлина, як завжди, підібрана чудово!
Я тепер сплю біля самого вікна і безсонними ночами тепер буду мандрувати між зірками